Священик-волонтер: «Ми повинні не падати духом і «гострити шаблю». - 3 Вересня 2014 - cerkvainfo.od.ua
Вітаю Вас, Гість! Реєстрація RSS

Четвер, 08.12.2016
Головна » 2014 » Вересень » 3 » Священик-волонтер: «Ми повинні не падати духом і «гострити шаблю».
22:13
Священик-волонтер: «Ми повинні не падати духом і «гострити шаблю».

Протоієрей Олександр Філіппов, клірик Одесько-Балтської єпархії УПЦ КП і волонтер, який повернувся із зони АТО, розповів на брифінгу у Одеському кризисному медіа-центрі про принципи доставки гуманітарної допомоги та проблемах наших солдатів, які воюють в зоні АТО. 

За словами волонтера, один з головних принципів роботи його групи - доставка допомоги безпосередньо тим, кому вона призначена. Доходить до того, що волонтери безпосередньо одягають бронежилети на солдат. Бо не довіряють різним тиловим службам. 

Головна проблема наших військових у зоні АТО це не погане матеріальне забезпечення або недолік зброї. Головна проблема - зрадництво, зрадники засіли прямо в штабах. Часто при переміщеннях українські військові самі не знають, в яку точку їх перекидають. Але, прибувши на місце, потрапляють в засідку. Їх там вже чекає противник. Або протилежна ситуація, розвідка виявляє ворога, про це повідомляють командуванню, але зі штабу немає ніякої реакції. В результаті терористи йдуть неушкодженими. Ті люди, які говорили про це, нічого не змогли змінити. А я і сказати не можу. Створюється враження, що все прогнило на всіх рівнях вздовж і поперек. Немає такого рівня влади, де б цього не було. І, найстрашніше, що ми платимо за це життями своїх солдатів. 

Але, не дивлячись на всі труднощі, за словами отця Олександра, наші солдати готові стояти до кінця і до останнього захищати свою батьківщину. Що для них дійсно важливо - це знати, що ми переживаємо за них, допомагаємо їм, молимося. Це набагато важливіше, ніж привезені їжа або вода. 

"Ось, недавно загинув командир тієї бригади, до якої я регулярно доставляю допомогу, - розповів отець Олександр, - Він щосили дбав про свої бійців, став моїм другом. Віддавав їм все, в тому числі і бронежилет. І тепер відповідальність моя перед ними ще більше. Ми повинні прикрити тих солдат, що він залишив нам".

Якщо говорити про їх найбільш нагальних потребах зараз - це тепле взуття і бронежилети. Бронежилетів треба дуже багато. Тих, що є - вистачає тільки для оперативних груп, які виїжджають на завдання. 

У волонтерській діяльності, на переконання отця Олександра, не повинно бути політики, і не варто зв'язуватися з політиками в справі надання допомоги. Краще зібрати кошти у друзів, самому все купити і особисто відвезти солдатам. 

Протоієрею  Олександру  Філіппову на брифінгу було поставлено питання, допомагає чи ні священний сан в його волонтерської діяльності. Він відповів, що вплив, звичайно є і воно двояке. З одного боку йому доводиться постійно діяти і розмовляти як священнослужитель, що дещо гальмує волонтерську діяльність. В іншого боку до нього, як духовній особі, більше довіри. Багато легше погоджуються надавати допомогу, дізнавшись, що він священик. 

За його словами, він не єдиний з православної церкви, хто надає допомогу військовослужбовцям. Активно їм допомагають представники майже всіх релігійних конфесій. Навіть деякі представники УПЦ МП, яка офіційно підтримує політику Путіна проти України. Але з іншого боку незрозуміло, як вони при цьому служать церкви, яка підтримує ворога. Але це вже швидше питання не до людини, а до всієї організації. 

Україна переживає зараз непрості часи, і найкраще, що ми зараз можемо зробити - це робити свою справу. Не вдаватися до порожнім роздумам. Робити все, що можеш зробити. Великі завдання вирішуються простими кроками. Якщо ми будемо тільки думати і нічого не робити, вороги досягнуть своєї мети. Тому ми повинні не падати духом і «гострити шаблю».