Єпископ Марк: ми ніколи не будемо служити прихвосням Росії. - 14 Березня 2014 - cerkvainfo.od.ua
Вітаю Вас, Гість! Реєстрація RSS

Четвер, 08.12.2016
Головна » 2014 » Березень » 14 » Єпископ Марк: ми ніколи не будемо служити прихвосням Росії.
23:51
Єпископ Марк: ми ніколи не будемо служити прихвосням Росії.
Пропонуємо нашим читачам інтерв'ю керуючого Одесько-Балтською єпархією Української Православної Церкви Київського Патріархату єпископа Марка для сайту espreso.tv

Як би Ви оцінили сьогоднішню міжконфесійну ситуацію в Україні з урахуванням поточних подій, чим сьогодні живе Церква?

Щодо ситуації, яка склалася а Україні, можу сказати, що вона дуже непроста. Ми бачимо, що сьогодні всі Предстоятелі Церков, політичні та громадські організації звертаються до народу із закликами до поваги один до одного, закликають не піддаватися на провокації, зберігати спокій та цілісність держави. І звичайно, сьогодні Церква закликає до єдності. Саме сьогодні є той час, коли ми можемо мати єдину Помісну Церкву.
На жаль, сусідній народ показав свою агресію. Показав своє обличчя. Сусід готовий вбивати, ділити та розривати Україну. Але нас підтримує світ, вся Європа, всі континенти. Україна є на правильному шляху.       Сьогодні честь і хвала нашим військовослужбовцям і всім небайдужим людям, які захищають права людини на Україні.
Щодо релігійної ситуації в Україні, вона також є нездоровою, як і політична. Тому що ми знаємо, що Церква сьогодні є розділена. Нещодавно в Києві відбувався Архієрейський Собор нашої Церкви, і на ньому розглядалося питання щодо об’єднання Церков. Собором було вирішено, щоб кожний архієрей на місцях у себе в області спілкувався з представниками Московського патріархату. Але за винятком Одеської та Донецької, тому що тут при владі не ті люди, з ким можна спілкуватися та єднатися.
Слід розуміти й інше. Сьогодні, якщо ми говоримо про об’єднання, слід розуміти, що Росія його прийме тільки за умов, що помісна церква буде під омофором Московського патріархату. Ми на це не згодні. Ми тільки за те, що Помісна Церква повинна бути з центром в Києві та бути зі всіма правами незалежності від Росії.

Оскільки ми заговорили про об’єднання. Існує думка, що воно можливе під омофором Вселенського Патріарха. Чи це так і чи піде на це українська Церква?

Розумієте, про це вже йшлося років 5-6 тому. І я не бачу в цьому ніякого об’єднання. Не для того ми виходили з-під Московського Патріархату, щоб опинитися під Константинопольським.

Якщо ми говоримо про визнання, то скільки православних патріархів повинні визнати Помісну Церкву? Достатньо одного-трьох чи ж усі мають визнати?

Всі Помісні Церкви повинні визнати Українську Помісну Церкву. Сьогодні таких Церков є п’ять, До яких належить Українська Православна Церква, які не визнані Православним світом. Але вони існують, як і ми. Повинен сказати, що офіційне признання без євхариістичного нічого не варте. То не буде визнання. Це буде звук в пустий дзвін.

З Вашої точки зору, наскільки сильний вплив РПЦ в Україні? Чи не здається Вам, що Кирил – інструмент, знаряддя офіційної Москви?

Це гарне запитання. Я на днях був у Києво-Печерській лаврі, і в мене склалося враження, що в Україні Росією запущена велика машина бізнесу для відмивання великих грошей. Крім того, можу сказати, що така поведінка РПЦ впливає на розпалювання складної ситуації, яку ми бачимо і в Криму, і по всій Україні. Але зрозумійте, що насправді Кирил для України є формальним. Чому? Тому що, якщо б свій архіпастир вболівав би за свою паству, то він би шукав способи зупинити насильство, а не благословляти війська на війну проти братнього народу. Він нічого не робить, щоб зберегти мир. Слід розуміти, що Українська  церква кормить Російську. Більшість приходів на нашій території. Самих тільки лаври – три. Виходить, що наші люди збагачують бюджет чужої церкви, чужої держави та ворожої для нас армії, яка направила сьогодні дула автоматів на наших батьків, матерів та дітей. Але ми готові до боротьби. Звичайно сили не рівні, але не в силі, а в правді є Бог. Тому, все рівно перемога буде на нашій стороні. Ми не хочемо прикладу Абхазії, коли після всіх обіцянок Путіна про «золоті гори», люди почали жити гірше, аніж у найбідніших куточках країни Африки.

Ми говорили про вплив РПЦ, але Україна, як відомо, - багатоконфесійна країна.  Є католики, є УГКЦ, є протестанти, лютерани тощо. Який вони мають вплив на ситуацію в Україні?

У Ватикану є великий вплив. Від нього залежить думка офіційної Європи. І ми дякуємо за підтримку України. Але ні про ніяке євхаристичне об’єднання з Православним світом мова не може йти. Ми не хочемо образити католиків і, звичайно, католицькій світ не хоче нас образити. Ми живемо в повазі та мирі, і цього достатньо. Кожен має право служити за своїм уставом і це слід розуміти.

Днями з’явилась інформація, що Вселенський Собор призначено на 2016 год. З Вашої точки зору, чи розглядатиме він питання Української Помісної Церкви?

Щодо Вселенського собору можу сказати, що цього не буде. Жодна із невизнаних п’ятьох Церков не запрошена на Собор. Я взагалі не розумію, навіщо він потрібен, коли мають намір розглядати давно вирішені питання на кшталт правил шлюбу, календаря, як проводити пост тощо. Давно вирішено, як людині поститися… Тому на мою думку, хоча і боюся це говорити, але, взагалі вважаю, що він може і не відбутися, тому що  до цього часу завдяки діям Кирила вони можуть ще гарно розсваритися. І тоді світ зрозуміє, кого він виростив біля своїх грудей.

Наостанок, що б Ви сказали всім громадянам України з огляду на поточні події?

Ми готові до боротьби, ми готові захищати свою гідність, навіть ціною свого життя. До цього готове священство, до цього готова Церква, до цього готовий український народ! Ми всі розуміємо, перед якою загрозою опинилися, але незважаючи на всі загрози, ми ніколи не будемо служити прихвосням Росії.
І ще одне, головне. В нас є віра, що, звичайно, ми обов’язково отримаємо власну Помісну Церкву. Ми до того йдемо. В нас є віра, в нас Бог. Якщо ми віруємо, що Христос воскрес, то ми віруємо і у власне воскресіння. З Богом.