Архієрейське богослужіння у свято Похвали Пресвятої Богородиці. - 5 Квітня 2014 - cerkvainfo.od.ua
Вітаю Вас, Гість! Реєстрація RSS

Субота, 10.12.2016
Головна » 2014 » Квітень » 5 » Архієрейське богослужіння у свято Похвали Пресвятої Богородиці.
14:40
Архієрейське богослужіння у свято Похвали Пресвятої Богородиці.

Напередодні, в п'ятницю, єпископ Одеський і Балтський  Марк звершив утреню з читанням Акафісту Пресвятій Богородиці у кафедральному соборі Різдва Христового м.Одеси.

В суботу 5–ї седмиці Великого посту, свято Похвали Пресвятої Богородиці (суботу Акафіста), єпископ Марк у співслужінні соборного духовенства звершив Божественну літургію святителя Іоана Золотоустого у кафедральному соборі Різдва Христового м.Одеси та виголосив проповідь.

Після літургії був відправлений молебнь до Пресвятої Богородиці.

Святкування Пресвятій Богородиці з читанням Акафісту – особливого похвального молебного співу, під час якого не можна сідати (з грецьк. акафіст – несідальний), – встановлене в IX столітті в подяку за неодноразове позбавлення Константинополя від нашестя ворогів (аварів у 626, персів — у 677, арабів — у 717 роках), звершене завдяки заступництву Пресвятої Діви Марії.

Зі спасінням Константинополя у 626 році від нашестя персів і варварів, у тому числі й від скіфів, пов’язують походження першого кондака Акафіста «Взбранной воєводі…». Слово «взбранний» - грецьк. «іпермахос» - означало воєначальника (слав. воєводу), який йшов на битву (слав. «на брань») попереду війська, надихаючи своєю мужністю воїнів. Діва Марія, як Чесніша від Херувимів і славніша від Серафимів, є Переможною Предводителькою всіх віруючих у їхній боротьбі з гріхами, тому і називається Взбранною Воєводою.

За переданням вперше Акафіст був прочитаний вночі у Влахернському храмі Константинополя після чудесного визволення столиці Візантії від ворожого флоту, що облягав її в 860 році. Цей флот був знищений бурею, що піднялася після того, як в морі з молитвою опустили Ризу Пресвятої Богородиці.

Спочатку святкування звершувалося тільки в Константинополі у Влахернському храмі, де зберігалися чудотворна Влахернськая ікона Божої Матері та предмети, пов’язані з її земним життям, — риза і пояс. Пізніше свято було внесене до Студійського уставу, а потім і в церковні богослужбові книги, ставши загальним для Східної Церкви. Канон до цього свята був написаний у IX столітті Йосифом Студитом.